електричний — а, е. 1) Прикм. до електрика. || Такий, що пов язаний з електрикою, властивий їй. || Який дає електрику (у 2 знач.). Електричний генератор. || Яким тече електричний струм. •• Електри/чне ко/ло сукупність з єднаних між собою провідниками джерела… … Український тлумачний словник
електричний нагрівач — Syn: електричний нагрівник … Словарь синонимов металлургических терминов
електричний нагрівник — Syn: електричний нагрівач … Словарь синонимов металлургических терминов
електричний — прикметник … Орфографічний словник української мови
електричний нагрів — Syn: електричне нагрівання, електричне обігрівання … Словарь синонимов металлургических терминов
іскробезпечний електричний ланцюг — искробезопасная электрическая цепь intinsically safe circuit eigensicherer Stromkreis, funkensicheren Stromkreis електричний ланцюг, виконаний так, що електричний розряд або нагрівання елементів ланцюга не здатне запалити вибухонебезпечне… … Гірничий енциклопедичний словник
дизель-електричний — а, е. 1) Який виробляє електричну енергію за допомогою дизельного двигуна. Дизель електрична станція. 2) Обладнаний електричним двигуном, що одержує енергію від зблокованого з ним дизеля. Дизель електричний трактор … Український тлумачний словник
діелектричний — а, е. Прикм. до діелектрик. •• Діелектри/чна прони/кливість фіз. фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на електричне поле … Український тлумачний словник
діелектричний — [д’і/еилеиктри/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
дизель-електричний — прикметник … Орфографічний словник української мови
діелектричний — прикметник … Орфографічний словник української мови
